гребти

Значення в інших словниках

1. гребти — (переміщати човен за допомогою весел) веслувати, горнути. Словник синонімів Полюги
2. гребти — гребти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. гребти — (веслом) веслувати, гребтися; (сіно) громадити, згрібати; (лопатою) горнути; У ФР. загрібати, вигрібати, підгрібати, підгортати, розгрібати; (до себе) дбати собі, р. придбавати; д. грабати. Словник синонімів Караванського
4. гребти — [греибти] -бу, -беш, -беимо, -беите; мин. гр'іб, -бла; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
5. гребти — -бу, -беш; мин. ч. гріб, гребла, гребло; недок. 1》 неперех. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен. || Працюючи веслом або чим-небудь іншим, спрямовувати човен куди-небудь. 2》 перех. і без додатка, неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. гребти — Бу, -беш, недок. Йти геть. Греби звідси. Словник сучасного українського сленгу
7. гребти — 1 (-бу, -беш) недок., звичайно у наказовому способі; мол., крим. Іти (часто з неприємним відчуттям або не за своєю волею). — Куди гребеш? — підвівся, першим простягнув правицю (А. Морговський, Тінь птеродактиля); — Васю, ти дійшов до крапки!... Словник жарґонної лексики української мови
8. гребти — I (на човні), веслувати, загрібати, кермувати, кормувати (граблями), вигрібати, горнути, громадити, догрібати, догромаджувати, загрібати, огрібати, перевертати (сіно), перегортати (валки, покоси), перегортувати, перегрібати, перетрушувати, підгортати... Словник синонімів Вусика
9. гребти — гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Фразеологічний словник української мови
10. гребти — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І. Словник синонімів української мови
11. гребти — Гребти́, гребу́, гребе́ш; гріб, гребла́, гребли́; грі́бши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. гребти — ГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. гріб, гребла́, ло́; недок. 1. неперех. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен. Словник української мови в 11 томах
13. гребти — Гребти, -бу, -беш гл. прош. вр. гріб, гребла, гребло. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх 2, човном. Рудч. Ск. І. 206. І стали веслами гребти. Котл. Ен. ІІ. 8. гребти у ход. Словник української мови Грінченка