1. Фразеологічний словник української мови

гребти

гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Стельмах); Старший брат і ні гадки собі: лежить та загріба гроші лопатою — усе йому Бог дає (О. Стороженко); — Катанку купив. Так ви забрали собі в голову, що гроші в мене як полова — лопатою гребу (М. Стельмах); — Сказано, діду, що ти великий багач, по сто мітлів (мітел) щотижня продаєш, гроші лопатою загрібаєш (І. Франко).

гребти́ під (до) се́бе (обома́ рука́ми (обіру́ч)) що і без додатка, зневажл. Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. І в чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик); Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд).

хоч лопа́тою горни́ (греби́, загріба́й і т. ін.). Дуже багато чого-небудь. Розуму — хоч лопатою горни (Укр.. присл..); Отоді Клим і приглянувся до Онисьчиного залицяльника. Дуже привабливий, працьовитий .. А культури — хоч лопатою греби (М. Рудь).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребти — (переміщати човен за допомогою весел) веслувати, горнути. Словник синонімів Полюги
  2. гребти — гребти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гребти — (веслом) веслувати, гребтися; (сіно) громадити, згрібати; (лопатою) горнути; У ФР. загрібати, вигрібати, підгрібати, підгортати, розгрібати; (до себе) дбати собі, р. придбавати; д. грабати. Словник синонімів Караванського
  4. гребти — [греибти] -бу, -беш, -беимо, -беите; мин. гр'іб, -бла; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. гребти — -бу, -беш; мин. ч. гріб, гребла, гребло; недок. 1》 неперех. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен. || Працюючи веслом або чим-небудь іншим, спрямовувати човен куди-небудь. 2》 перех. і без додатка, неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гребти — 1. веслувати, вивеслувати, завеслувати, звеслувати, повеслувати, провеслувати 2. це граблями Словник чужослів Павло Штепа
  7. гребти — Бу, -беш, недок. Йти геть. Греби звідси. Словник сучасного українського сленгу
  8. гребти — 1 (-бу, -беш) недок., звичайно у наказовому способі; мол., крим. Іти (часто з неприємним відчуттям або не за своєю волею). — Куди гребеш? — підвівся, першим простягнув правицю (А. Морговський, Тінь птеродактиля); — Васю, ти дійшов до крапки!... Словник жарґонної лексики української мови
  9. гребти — I (на човні), веслувати, загрібати, кермувати, кормувати (граблями), вигрібати, горнути, громадити, догрібати, догромаджувати, загрібати, огрібати, перевертати (сіно), перегортати (валки, покоси), перегортувати, перегрібати, перетрушувати, підгортати... Словник синонімів Вусика
  10. гребти — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І. Словник синонімів української мови
  11. гребти — Гребти́, гребу́, гребе́ш; гріб, гребла́, гребли́; грі́бши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. гребти — ГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. гріб, гребла́, ло́; недок. 1. неперех. Упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен. Словник української мови в 11 томах
  13. гребти — Гребти, -бу, -беш гл. прош. вр. гріб, гребла, гребло. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх 2, човном. Рудч. Ск. І. 206. І стали веслами гребти. Котл. Ен. ІІ. 8. гребти у ход. Словник української мови Грінченка