громити

Значення в інших словниках

1. громити — громи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. громити — сов., (маєток) трощити, руйнувати, розбивати, нищити; (кого) перемагати, бити, розтрощувати, ламати хребта кому; (за що) шпетити, картати, п. гріти. Словник синонімів Караванського
3. громити — громлю, громиш; мн. громлять; недок., перех. 1》 Руйнувати, розбивати, знищувати що-небудь. 2》 Завдавати поразки, бити. 3》 перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. громити — ве́рга́ти (ки́дати) громи́ на кого і без додатка. Дуже гніватися на кого-небудь, лаяти когось; бурхливо виявляти своє незадоволення, роздратування. Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Ю. Фразеологічний словник української мови
5. громити — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. громити — ГРОМИ́ТИ, громлю́, громи́ш; мн. гро́млять; недок., перех. 1. Руйнувати, розбивати, знищувати що-небудь. Востаннє перед цим Яресько бачив Наталку років за два тому в Асканії... Словник української мови в 11 томах