пустошити

див. розоряти, громити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустошити — пусто́шити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пустошити — див. СПУСТОШУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. пустошити — див. нищити Словник синонімів Вусика
  4. пустошити — -шу, -шиш, недок., перех., рідко. Те саме, що спустошувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пустошити — ПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, недок., кого, що, рідко. Те саме, що спусто́шувати 1, 2. Зоня і Юзя цілими ранками то ходили по луках.., то пустошили рожеві й жасминові кущики в садку (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  6. пустошити — СПУСТО́ШУВАТИ (руйнувати, ламати, знищувати, викликаючи запустіння), ПЛЮНДРУВА́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, ПУСТО́ШИТИ рідше. — Док.: спусто́шити, сплюндрува́ти, розори́ти. Орди Батия спустошили Русь; Скільки плюндрували (вороги) цей край, скільки мордували людей (О. Словник синонімів української мови
  7. пустошити — Пусто́шити, -шу, -шиш гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили. Словник української мови Грінченка