1. Словник чужослів Павло Штепа

розоряти

Валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати, висаджувати, висадити, повисаджувати, нищити, винищувати, винищити, повинищувати, знищувати, знища' ти, познищувати, понищувати, понищити, перевертати, перевернути, поперевартати, обертати, обернути, пообертати, плюндрувати, поплюндровувати, поплюндрувати, сплюндровувати, сплюндрувати, посплюндровувати, порожнити, випорожнювати, випорожнити, повипорожнювати, опорожнювати, опорожнити, поопорожнювати, спорожнювати, спорожнити, поспорожнювати, розбивати, розбити, порозбивати, вибивати, вибити, повибивати, збивати, збити, позбивати, перебивати, перебити, поперебивати, побивати, побити, руйнувати, вируйновувати, вируйнувати, повируйновувати, зруйновувати, зруйнувати, позруйновувати, поруйновувати, поруйнувати, див. громити, пустошити, сокрушати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розоряти — розоря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розоряти — СПУСТОШУВАТИ; пускати з торбами; п. ф. РОЗОРЯТИСЯ, банкрутувати, прогоряти; дк. РОЗОРИТИ, ожебрачити; п. ф. РОЗОРИТИСЯ, звестися нінащо, зійти на пси. Словник синонімів Караванського
  3. розоряти — -яю, -яєш і рідко розорювати, -юю, -юєш, недок., розорити, -зорю, -зориш, док., перех. 1》 Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. 2》 Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розоряти — РОЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИ́ТИ, зорю́, зо́риш, док., кого, що. 1. що. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи, шанці... Словник української мови у 20 томах
  5. розоряти — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. розоряти — РОЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИ́ТИ, зорю́, зо́риш, док., перех. 1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Словник української мови в 11 томах
  7. розоряти — Розоряти, -ряю, -єш сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка