розоряти
розоря́ти
-яю, -яєш і рідко розорювати, -юю, -юєш, недок., розорити, -зорю, -зориш, док., перех.
1》 Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни.
2》 Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розоряти — розоря́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розоряти — СПУСТОШУВАТИ; пускати з торбами; п. ф. РОЗОРЯТИСЯ, банкрутувати, прогоряти; дк. РОЗОРИТИ, ожебрачити; п. ф. РОЗОРИТИСЯ, звестися нінащо, зійти на пси. Словник синонімів Караванського
- розоряти — Валити, завалювати, завалити, позавалювати, звалювати, звалити, позвалювати, повалювати, повалити, розвалювати, розвалити, порозвалювати, висаджувати, висадити, повисаджувати, нищити, винищувати, винищити, повинищувати, знищувати, знища'... Словник чужослів Павло Штепа
- розоряти — РОЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИ́ТИ, зорю́, зо́риш, док., кого, що. 1. що. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи, шанці... Словник української мови у 20 томах
- розоряти — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
- розоряти — РОЗОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИ́ТИ, зорю́, зо́риш, док., перех. 1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Словник української мови в 11 томах
- розоряти — Розоряти, -ряю, -єш сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка