дивовижа

Дивниця, дивина, див, дивка, диво, дивота, дивовисько, дивогляд, проява, чудасія, див. диковина, чудно

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивовижа — ДИ́ВО (те, що викликає великий подив), ЧУ́ДО, ДИВИНА́ розм., ЧУДАСІ́Я розм., ДИВОВИ́ЖА розм., ДИКО́ВИНА розм., ДИВО́ВИСЬКО розм., ДИВО́ВИЩЕ розм., ЧУДНО́ТА розм., ДИВНИ́ЦЯ розм., ДИ́ВО ДИ́ВНЕ фольк., ПРЕЧУ́ДО розм., ДИВОГЛЯ́Д діал., ДИВОГЛЯ́ДІЯ діал. Словник синонімів української мови
  2. дивовижа — Дивовижа, -жі ж. 1) Замѣчательное зрѣлище; замѣчательное или странное явленіе. Уман. у. Чого ти, зятю, на мій двір поглядаєш? На моїм дворі ніякої дивовижі не маєш. Рк. Макс. 2) Диковина. Чумаки усе слухали дивовижу московську да аж роти роззявляли. Рудч. Словник української мови Грінченка
  3. дивовижа — див. диво; химера Словник синонімів Вусика
  4. дивовижа — ДИВОВИ́ЖА, і, ж., розм. 1. Незвичайне видовище; диво. Зібрався коло шинку трохи не ярмарок, усім таке чудо, така дивовижа! (Мирний, III, 1954, 408); — Подумаєш, дивовижа… — байдуже відповідав Борис. —-Мертві петлі над своєю хатою (Коп. Словник української мови в 11 томах
  5. дивовижа — дивови́жа іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  6. дивовижа — -і, ж., розм. 1》 Незвичайне видовище; диво. 2》 Те саме, що здивування. Не в дивовижу — не дивно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дивовижа — див.ДИВО Словник синонімів Караванського
  8. дивовижа — Дивови́жа, -жі, -жі, -жею; -ви́жі, -ви́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)