дислокація

Значення в інших словниках

1. дислокація — дислока́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. дислокація — Дислокация — dislocation — Dislokation — 1) Порушення форми первинного залягання гірських порід, зумовлене головним чином дією внутрішніх сил Землі. Розрізняють тектонічні Д. плікативні, ін’єктивні і диз’юнктивні. Гірничий енциклопедичний словник
3. дислокація — -ї, ж., книжн. 1》 Розташування, розміщення збройних сил на певній території. 2》 геол. Порушення первинного залягання гірських порід. 3》 Зміщення кісток унаслідок переломів. Дислокація мозку — зміщення головного мозку внаслідок його деформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дислокація — дислока́ція (від дис... і лат. locus – місце) 1. Розміщення (розквартирування) військових частин, з’єднань і установ збройних сил. 2. Порушення форми первинного залягання гірських порід, яке головним чином виникає під впливом внутрішніх сил Землі. Словник іншомовних слів Мельничука
5. дислокація — 1. розквартирування установ військових частин збройних сил; 2. порушення структури кристалів; 3. зміщення кісток у людини, тварин внаслідок переломів; 4. порушення тектонічної структури внаслідок переміщення скель вздовж певної поверхні або вузької зони; до д. зараховують, зокрема, скиди. Універсальний словник-енциклопедія
6. дислокація — ДИСЛОКА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Розташування, розміщення збройних сил на певній території. Машина пішла до місця дислокації партизанського загону (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 552); *Образно. Словник української мови в 11 томах