догадливий

Кмітливий, метикуватий, тямовитий, дотепний, див. спосібний, мудрий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догадливий — дога́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. догадливий — -а, -е. Який про все догадується, легко знаходить правильне рішення; кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догадливий — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. догадливий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  5. догадливий — ДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який про все догадується, легко знаходить правильне рішення; кмітливий. В голові догадливого хлопчини вже наклювалася думка: докопатися до джерела, з котрого продавці.. діставали ті батоги (Фр., III, 1950, 55). Словник української мови в 11 томах
  6. догадливий — Догадливий, -а, -е Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423. Словник української мови Грінченка