1. Словник синонімів української мови

догадливий

КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. (який легко знаходить вихід із скрутного становища, легко знаходить правильне рішення); ЗДОГА́ДЛИВИЙ, ДОГА́ДЛИВИЙ (який швидко здогадується). Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (О. Копиленко); Він давно набув слави тямущого хлопця (К. Гордієнко); Жінка людина тямка, і зразу догадалась би, де грошей добуть (О. Кониський); — Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить (М. Стельмах). — За три роки я чудово придивився до цього хлопця. Розумний, тямковитий (Ю. Бедзик); Хитрий Жук зашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук. Носом тук — І згинув жук (М. Стельмах); Виходить, цей Олекса — метикований, дотепний хлопець (І. Цюпа); Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Словник Б. Грінченка); Хлопці здорові, рослі.. Менший то штудерний такий, як старий (В. Стефаник); — Така вона вже зроду метка та проворна (І. Нечуй-Левицький); (Феноген:) А скілько ж Ліхтаренкові дісталось? От промітний чоловік! (І. Карпенко-Карий); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догадливий — дога́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. догадливий — -а, -е. Який про все догадується, легко знаходить правильне рішення; кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догадливий — Кмітливий, метикуватий, тямовитий, дотепний, див. спосібний, мудрий Словник чужослів Павло Штепа
  4. догадливий — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  5. догадливий — ДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який про все догадується, легко знаходить правильне рішення; кмітливий. В голові догадливого хлопчини вже наклювалася думка: докопатися до джерела, з котрого продавці.. діставали ті батоги (Фр., III, 1950, 55). Словник української мови в 11 томах
  6. догадливий — Догадливий, -а, -е Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423. Словник української мови Грінченка