догадливий
див. підлабузник
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догадливий — дога́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- догадливий — -а, -е. Який про все догадується, легко знаходить правильне рішення; кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- догадливий — Кмітливий, метикуватий, тямовитий, дотепний, див. спосібний, мудрий Словник чужослів Павло Штепа
- догадливий — КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- догадливий — ДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який про все догадується, легко знаходить правильне рішення; кмітливий. В голові догадливого хлопчини вже наклювалася думка: докопатися до джерела, з котрого продавці.. діставали ті батоги (Фр., III, 1950, 55). Словник української мови в 11 томах
- догадливий — Догадливий, -а, -е Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423. Словник української мови Грінченка