достовірний

Значення в інших словниках

1. достовірний — достові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. достовірний — зап., у. ВІРОГІДНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. достовірний — -а, -е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. достовірний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
5. достовірний — ДОСТОВІ́РНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Теми, матеріал для сюжетів своїх п’єс письменник [І. К. Карпенко-Карий] черпав з сучасної йому дійсності та з достовірних історичних джерел (Іст. укр. літ.. Словник української мови в 11 томах