достовірний

ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Вірогідні джерела; Вірогідні відомості; Імовірна історія; Галайда вполовину вигаданий; а смерть вільшанського титаря правдива (Т. Шевченко); — Ти ось послухай, я тобі розкажу один достовірний факт (І. Цюпа).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достовірний — достові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. достовірний — зап., у. ВІРОГІДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. достовірний — -а, -е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. достовірний — Вірогідний, певний Словник чужослів Павло Штепа
  5. достовірний — ДОСТОВІ́РНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву, цілком вірний, точний. Теми, матеріал для сюжетів своїх п’єс письменник [І. К. Карпенко-Карий] черпав з сучасної йому дійсності та з достовірних історичних джерел (Іст. укр. літ.. Словник української мови в 11 томах