дубина

Значення в інших словниках

1. дубина — Дуби́на: — дубовий ліс [25] Словник з творів Івана Франка
2. Дубина — Дуби́на прізвище Орфографічний словник української мови
3. дубина — -и, ж. 1》 Дубовий ліс, гай: дубова памолодь. 2》 збірн. Будівельні матеріали з деревини дуба. 3》 Окреме дерево дуба. 4》 Товста важка дубова палиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дубина — дуби́на: ◊ в дуби́ну піти́ пропасти; зійти нанівець (ср, ст): У часі великої Брусилівської офензиви, коли на мою сотню спадав дощ російських ґранатів і шрапнелів різного калібру, в часі, коли так густо стріляно, що за стрілянину... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. дубина — див. палиця Словник синонімів Вусика
6. дубина — ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
7. дубина — ДУБИ́НА, и, ж. 1. Дубовий ліс, гай: дубова памолодь. Обійшов [Гриць] чимало пущ І знайшов-таки в дубині Темний папороті кущ (Щог., Поезії, 1958, 245); Кругло оброслий дубиною, горб зеленів в долині (Вирган, Квіт. Словник української мови в 11 томах