духота

Вар, задуха, млява

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. духота — ДУХО́ТА́, хо́ти́, ж. Висока температура повітря, насиченого випаром. Місто було повите спекою і духотою (Досв., Вибр., 1959, 15); Сонце ще не пекло, але вже почувалась духота, і повітря від того здавалось густим, мов пара (Гур., Життя.. Словник української мови в 11 томах
  2. духота — -хоти, ж. Висока температура повітря, насиченого випаром. || Важке, затхле, несвіже повітря, що утруднює дихання; задуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. духота — див. спека Словник синонімів Вусика
  4. духота — духо́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. духота — Духота, -ти ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ. Словник української мови Грінченка
  6. духота — Задуха, задушливість; (спека) вар, млява; духотнява. Словник синонімів Караванського
  7. духота — ЗАДУ́ХА (жарке повітря, сповнене випарів), ДУХО́ТА́, ПОДУ́ХА діал. Цілий день пекло, як огнем, сонце, і в місті стояла неймовірна задуха (С. Васильченко); Вечірня синь поволі спадала на широкий, пройнятий духотою степ (Я. Качура). — Пор. спе́ка. Словник синонімів української мови