епічний

Лагідновеличний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епічний — [еип’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. епічний — (жанр) розповідний, оповідний; (- розповідь) спокійний, розважливий, не емоційний. Словник синонімів Караванського
  3. епічний — -а, -е. 1》 Прикм. до епос. || Який становить епос. || Власт., характерний для епосу. Епічна форма. Епічний розмір. || Власт. творцеві епосу. 2》 Спокійний, розважливий, безпристрасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. епічний — епі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. епічний — епі́чний (грец. επικός) 1. Властивий епосові, розповідний. 2. Переносно – велично спокійний, безсторонній. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. епічний — Епі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. епічний — ЕПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до е́пос. Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями (Л. Укр., III, 1952, 681); // Який становить собою епос. Словник української мови в 11 томах