жандарм

див. поліцай

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жандарм — Жанда́рм, -рма і жанда́р, -ра́, -ро́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. жандарм — див. воїн Словник синонімів Вусика
  3. жандарм — жанда́рм (франц. gendarme, від gens d’armes, букв. – люди зброї) 1. Особа, що перебуває на службі в жандармерії. 2. В ряді країн Західної Європи солдат важкої кавалерії (13 – початок 19 ст.). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. жандарм — ЖАНДА́РМ, а, ч. Особа, що служить у військах жандармерії. Двері кімнати відчинилися, і до неї ввійшли два жандарми в звичайних уніформах (Фр., V, 1951, 129); За Володимиром Іллічем і всією сім’єю Ульянових невідступна стежили жандарми (Біогр. Леніна, 1955, 9). Словник української мови в 11 томах
  5. жандарм — [жандарм] -ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  6. жандарм — жанда́рм іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. жандарм — жа́ндарм: ◊ жа́ндарм і збуй дитяча гра: По другому боці – Вірменська катедра і довга перехідна брама, якою можна вийти на другий бік, на Скарбківську. Тут, у тих закамарках, воювали ми роками, граючись у “жандарма і збуя”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. жандарм — -а, ч. Особа, що служить у військах жандармерії. Великий тлумачний словник сучасної мови