жуїр

Значення в інших словниках

1. жуїр — жуї́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. жуїр — -а, ч., заст. Людина, яка шукає в житті лише забав і почуттєвих насолод. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жуїр — (від франц. jouir – насолоджуватись) людина, яка шукає в житті лише насолоди, гульвіса. Словник іншомовних слів Мельничука
4. жуїр — Жуї́р, -ра; жуї́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. жуїр — ЖУЇ́Р, а, ч., заст. Людина, що шукає в житті лише забав та почуттєвих насолод. Він грає якогось жуїра, занадто вже підкреслює самозакоханість свого героя (Мист., 4, 1958, 25). Словник української мови в 11 томах