загін

Загорода

(волів) воловня

(овець) кошара

(худоби) обора, оцарок, див. хлів, сарай

це в оранці, див. отряд

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загін — Вузька смуга зораного поля (Ів.Фр.) [II] — вузький шматок оброблюваного поля; частина нивки; смужка [I] — загін – “стара міра землі шириною в 1 метр” [СБГ, І, с. 266]; [ІЦ-2009] загі́н: узкая полсса вспаханной нивы [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. загін — (військова група) відділ, ватага. Словник синонімів Полюги
  3. загін — загі́н 1 іменник чоловічого роду ділянка; огороджене місце загі́н 2 іменник чоловічого роду група Орфографічний словник української мови
  4. загін — 1. (поля) смуга, ділянка, гін; (на вівці) ЗАГОРОДА; загінець, загінчик; 2. група, відділ, з'єднання, боївка, геол. партія, кн. фаланга, ур. когорта, плеяда, сузір'я. Словник синонімів Караванського
  5. загін — [заг’ін] -гону, м. (на) -гон'і, мн. -гоние, -гон'іў Орфоепічний словник української мови
  6. загін — I -гону, ч. 1》 Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. 2》 Огороджене місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок і т. ін.; велика загорода. 3》 мисл. Ділянка, в якій обкладений звір, або простір між стрілками і загоничами на облаві. II -гону... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. загін — II. ЗАГІ́Н (смуга, ділянка поля і т. ін.), ЗАГІ́НКА. Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах (І. Франко); Орачі кінчали загінку, весело погейкували на худобу (А. Хорунжий). Словник синонімів української мови
  8. загін — Загі́н, -го́ну; -го́ни, -го́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. загін — ЗАГІ́Н¹, го́ну, ч. 1. Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. Старий Онопрій день у день рано вибігав на свій загін, придивлявся свойому житу [до свого жита] (Фр., III, 1950, 206); Кирило.. Словник української мови в 11 томах