задниця

Значення в інших словниках

1. задниця — за́дниця сідниці|| = дупа ◊ злупи́ти за́дницю 1. відлупцювати (ср, ст) 2. вилаяти, висварити, зганьбити (ср, ст): – Пхайтеся, пхайтеся! – кидають ті, що йдуть назад. – Там вам добре задницю злуплять. Ми вже своє дістали (Лисяк)|| = збештати 3. побити, понівечити, знищити (ср, ст)|| = вигаратати Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. задниця — І, ж. Сідниці. Одну — струнку і довгоногу, якій він одразу погладжує задницю, — звати Оксана (А. Дністровий). ◇ Шукати пригод на свою задницю — здобуватись на проблеми. Словник сучасного українського сленгу
3. задниця — Задниця, -ці ж. То же, что и запаска 1, называемая задницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попередниця. Словник української мови Грінченка