задниця

за́дниця сідниці|| = дупа

злупи́ти за́дницю 1. відлупцювати (ср, ст)

2. вилаяти, висварити, зганьбити (ср, ст): – Пхайтеся, пхайтеся! – кидають ті, що йдуть назад. – Там вам добре задницю злуплять. Ми вже своє дістали (Лисяк)|| = збештати

3. побити, понівечити, знищити (ср, ст)|| = вигаратати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задниця — Гузно, гузиця, гузниця, огузка, дупа, дупка, гапка, гепа, гепака, паністара, сидня, сідниця, срака, див. жопа Словник чужослів Павло Штепа
  2. задниця — І, ж. Сідниці. Одну — струнку і довгоногу, якій він одразу погладжує задницю, — звати Оксана (А. Дністровий). ◇ Шукати пригод на свою задницю — здобуватись на проблеми. Словник сучасного українського сленгу
  3. задниця — Задниця, -ці ж. То же, что и запаска 1, называемая задницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попередниця. Словник української мови Грінченка