задниця
за́дниця сідниці|| = дупа
◊ злупи́ти за́дницю 1. відлупцювати (ср, ст)
2. вилаяти, висварити, зганьбити (ср, ст): – Пхайтеся, пхайтеся! – кидають ті, що йдуть назад. – Там вам добре задницю злуплять. Ми вже своє дістали (Лисяк)|| = збештати
3. побити, понівечити, знищити (ср, ст)|| = вигаратати
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задниця — Гузно, гузиця, гузниця, огузка, дупа, дупка, гапка, гепа, гепака, паністара, сидня, сідниця, срака, див. жопа Словник чужослів Павло Штепа
- задниця — І, ж. Сідниці. Одну — струнку і довгоногу, якій він одразу погладжує задницю, — звати Оксана (А. Дністровий). ◇ Шукати пригод на свою задницю — здобуватись на проблеми. Словник сучасного українського сленгу
- задниця — Задниця, -ці ж. То же, что и запаска 1, называемая задницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попередниця. Словник української мови Грінченка