заява

Проголос, оповістка, невідома, свідоцтво, див. меморандум

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заява — Прохання, скарга, апеляція, клопотання, з. супліка, іст. прошеніє, (групова) петиція; (касаційна) скарга, касація; (урядова) дип. нота, меморандум. Словник синонімів Караванського
  2. заява — рос. заявление 1. Письмове звернення громадян до керівництва установи-організації, підприємства) з метою виконання певних умов щодо особистих прав (напр., з проханням прийняти на роботу). Eкономічна енциклопедія
  3. заява — зая́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. заява — Зая́ва, -ви ж. Заявленіе. Словник української мови Грінченка
  5. заява — -и, ж. 1》 Чиє-небудь повідомлення, звернення до кого-небудь із викладом якихось відомостей, положень, думок. 2》 Письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім'я офіційної особи або до установи чи організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. заява — заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ... Словник із соціальної роботи
  7. заява — див. угода Словник синонімів Вусика
  8. заява — ЗАЯ́ВА, и, ж. 1. Чиє-небудь повідомлення, звернення до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок. — Я не маю бажання спростовувати демагогічні заяви якогось студента! — вигукнув з місця адвокат Вовчинський (Кол., Терен.., 1959, 167). Словник української мови в 11 томах
  9. заява — ЗАЯ́ВА (офіційне звернення до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок; документ, у якому їх викладено); ДЕКЛАРА́ЦІЯ (перев. партійна, урядова), ХА́РТІЯ уроч. — Коли хто хоче зробити яку-небудь заяву.. Словник синонімів української мови