заявляти
Казати, сказати, виказувати, виказати, повиказувати, проказувати, проказати, попроказувати, висловлювати, висловити, проголошувати, проголосити, попроголошувати, див. об'являти
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заявляти — заявля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заявляти — Твердити, стверджувати, висловлювати; ЗАЯВИТИ, (категорично) сказати як відрубати. Словник синонімів Караванського
- заявляти — [зайаўл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
- заявляти — -яю, -яєш, недок., заявити, -явлю, -явиш, док. 1》 перех. і неперех. Повідомляти про що-небудь, звертатися до кого-небудь із викладом якихось відомостей, положень, думок. || Повідомляти про кого-, що-небудь в адміністративні органи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заявляти — ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
- заявляти — ЗАЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш, док. 1. перех. і неперех. Повідомляти про що-небудь, звертатися до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок. Словник української мови в 11 томах
- заявляти — Заявля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. заявити, -влю, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734. Словник української мови Грінченка