здувати
див. дути
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здувати — здува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- здувати — -аю, -аєш, недок., здути, здую, здуєш і здунути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що-небудь звідкись, із якоїсь поверхні. 2》 Збільшувати в об'ємі; роздувати. 3》 перен., розм. Надмірно підвищувати (ціни). Великий тлумачний словник сучасної мови
- здувати — ЗДУВА́ТИ (струменем повітря скидати, зносити що-небудь з якоїсь поверхні), ЗДМУ́ХУВАТИ, ЗДИМА́ТИ діал., ПРОДУВА́ТИ рідко; ОБДУВА́ТИ (з усіх боків). — Док.: зду́ти, зду́нути, здмухну́ти, проду́ти, обду́ти. Словник синонімів української мови
- здувати — ЗДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗДУ́ТИ, зду́ю, зду́єш і ЗДУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що-небудь звідкись, з якоїсь поверхні. Вітер здував з вишень білий цвіт (Стеф. Словник української мови в 11 томах
- здувати — Здува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. здути, здую, -єш, гл. 1) Сдувать, сдуть. Ой насіяв козак гречки на дубові на вершечку; узялася шура-бура, козакові гречку здула. Чуб. V. 1170. 2) Вздымать, вздуть. Словник української мови Грінченка