зяяти

Значення в інших словниках

1. зяяти — зя́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зяяти — (- отвір) світити діркою <�дірками>, обр. позіхати; (- яму) глибочіти. Словник синонімів Караванського
3. зяяти — зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками). || чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зяяти — ЗЯ́ЯТИ (про отвір, яму, провалля — бути широко відкритим), ЗІЯ́ТИ, ГЛИБОЧІ́ТИ розм., ПОЗІВА́ТИ рідко, ПОЗІХА́ТИ рідко. На подвір'ї вже зяяли глибокі ями, деякі липи були розчахнуті, повсюди валялись гілля та тріски з дерев (Ю. Словник синонімів української мови
5. зяяти — Зя́яти, зя́ю, зя́єш, зя́є, зя́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зяяти — ЗЯ́ЯТИ, зя́є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Панч, О. Пархом. Словник української мови в 11 томах
7. зяяти — Зя́яти, зя́ю, -єш гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей). Словник української мови Грінченка