1. Словник української мови в 11 томах

зяяти

ЗЯ́ЯТИ, зя́є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.).

В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Панч, О. Пархом., 1939, 155);

Довкола густо зяяли свіжі й старі вирви од снарядів і бомб (Кучер, Голод, 1961, 442);

Обережно скинули з неї [дівчини] шинель. Розпороли важкий від крові рукав гімнастерки. Нижче ліктя зяяла широка рана, як видно, від розривної кулі (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 62);

// чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін.

Залишений противником укріплений район ..зяяв мертвими дірками амбразур (Гончар, І, 1954, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зяяти — зя́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зяяти — (- отвір) світити діркою <�дірками>, обр. позіхати; (- яму) глибочіти. Словник синонімів Караванського
  3. зяяти — зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками). || чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зяяти — див. Зіяти Словник чужослів Павло Штепа
  5. зяяти — ЗЯ́ЯТИ (про отвір, яму, провалля — бути широко відкритим), ЗІЯ́ТИ, ГЛИБОЧІ́ТИ розм., ПОЗІВА́ТИ рідко, ПОЗІХА́ТИ рідко. На подвір'ї вже зяяли глибокі ями, деякі липи були розчахнуті, повсюди валялись гілля та тріски з дерев (Ю. Словник синонімів української мови
  6. зяяти — Зя́яти, зя́ю, зя́єш, зя́є, зя́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зяяти — Зя́яти, зя́ю, -єш гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей). Словник української мови Грінченка