зяяти

ЗЯ́ЯТИ (про отвір, яму, провалля — бути широко відкритим), ЗІЯ́ТИ, ГЛИБОЧІ́ТИ розм., ПОЗІВА́ТИ рідко, ПОЗІХА́ТИ рідко. На подвір'ї вже зяяли глибокі ями, деякі липи були розчахнуті, повсюди валялись гілля та тріски з дерев (Ю. Збанацький); Унизу просто перед очима шумував Дніпро, а збоку чорними безоднями зіяли ярки (М. Коцюбинський); Обіч глибочіло провалля (Н. Рибак); Долішня половина печі була відкрита і позівала темною.. пащекою (І. Франко); Дев'ятий грізний вал! У глибині якісь печери позіхали чорні (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зяяти — зя́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зяяти — (- отвір) світити діркою <�дірками>, обр. позіхати; (- яму) глибочіти. Словник синонімів Караванського
  3. зяяти — зяє, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками). || чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зяяти — див. Зіяти Словник чужослів Павло Штепа
  5. зяяти — Зя́яти, зя́ю, зя́єш, зя́є, зя́ють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зяяти — ЗЯ́ЯТИ, зя́є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.). В розбитих селах чорніли обвуглені хати, зяяли вибиті вікна (Панч, О. Пархом. Словник української мови в 11 томах
  7. зяяти — Зя́яти, зя́ю, -єш гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей). Словник української мови Грінченка