киснути

Значення в інших словниках

1. киснути — ки́снути дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. киснути — Кваснути, квасніти; (без діла) перебувати, НИДІТИ; (від пережитого) сумувати, вдаватися в тугу; (у воді) мокнути; р. кисти. Словник синонімів Караванського
3. киснути — див. журитися; мокнути Словник синонімів Вусика
4. киснути — і рідко кисти, -сну, -снеш; мин. ч. кис, -ла, -ло і киснув, -нула, -нуло; недок. 1》 Ставати кислим (у 1, 2 знач.). 2》 перен., розм. Проводити час бездіяльно, одноманітно, нудьгуючи. || Залишатися, перебувати де-небудь тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. киснути — КИ́СНУТИ, рідко КИ́СТИ, сну, снеш; мин. ч. кис, ла, ло і ки́снув, нула, ло; недок. 1. тільки 3 ос. Ставати кислим (у 1, 2 знач.). Три неділі кваша кисла, Та й не викисла (П. Словник української мови у 20 томах
6. киснути — в горі́лці ки́снути, несхв. Постійно пиячити. По панських дворах вони (дворові) позвикали в горілці киснути (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
7. киснути — КИ́СНУТИ (ставати кислим внаслідок бродіння), СКИСА́ТИ, СКИСА́ТИСЯ розм., КВА́СИТИСЯ, СКВА́ШУВАТИСЯ, ПРОКИСА́ТИ, КВАСНІ́ТИ розм., КВА́СНУТИ розм. — Док.: ски́снути, ски́снутися, проки́снути, сква́ситися, сквасні́ти, поквасні́ти. Словник синонімів української мови
8. киснути — Ки́снути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. киснути — КИ́СНУТИ і рідко КИ́СТИ, сну, снеш; мин. ч. кис і киснув, ла, ло; недок. 1. Ставати кислим (у 1, 2 знач.). Три неділі кваша кисла. Та й не викисла (Чуб., V, 1874, 1131); Молоко кисне; Юшка кисне. 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
10. киснути — Киснути, -сну, -неш гл. 1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Харьк. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? ЗОЮР. І. 273. кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. Ном. № 2380. Словник української мови Грінченка