1. Словник української мови Грінченка

киснути

Киснути, -сну, -неш

гл.

1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Харьк. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? ЗОЮР. І. 273. кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. Ном. № 2380. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію. Ном. 3041.

2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути? Харьк.

3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. К. ЧР. 290. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день. Левиц. І. 499.

4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути. Мир. ХРВ. 119.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киснути — ки́снути дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. киснути — Кваснути, квасніти; (без діла) перебувати, НИДІТИ; (від пережитого) сумувати, вдаватися в тугу; (у воді) мокнути; р. кисти. Словник синонімів Караванського
  3. киснути — див. журитися; мокнути Словник синонімів Вусика
  4. киснути — і рідко кисти, -сну, -снеш; мин. ч. кис, -ла, -ло і киснув, -нула, -нуло; недок. 1》 Ставати кислим (у 1, 2 знач.). 2》 перен., розм. Проводити час бездіяльно, одноманітно, нудьгуючи. || Залишатися, перебувати де-небудь тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. киснути — Кваситися, покваситися, сквашуватися, скваситися, посквашуватися, квасніти, поквасніти, скваснюватися, скваснітися, поскваснюватися, кваснути, покваснути, скваснути, укваснути Словник чужослів Павло Штепа
  6. киснути — КИ́СНУТИ, рідко КИ́СТИ, сну, снеш; мин. ч. кис, ла, ло і ки́снув, нула, ло; недок. 1. тільки 3 ос. Ставати кислим (у 1, 2 знач.). Три неділі кваша кисла, Та й не викисла (П. Словник української мови у 20 томах
  7. киснути — в горі́лці ки́снути, несхв. Постійно пиячити. По панських дворах вони (дворові) позвикали в горілці киснути (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  8. киснути — КИ́СНУТИ (ставати кислим внаслідок бродіння), СКИСА́ТИ, СКИСА́ТИСЯ розм., КВА́СИТИСЯ, СКВА́ШУВАТИСЯ, ПРОКИСА́ТИ, КВАСНІ́ТИ розм., КВА́СНУТИ розм. — Док.: ски́снути, ски́снутися, проки́снути, сква́ситися, сквасні́ти, поквасні́ти. Словник синонімів української мови
  9. киснути — Ки́снути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. киснути — КИ́СНУТИ і рідко КИ́СТИ, сну, снеш; мин. ч. кис і киснув, ла, ло; недок. 1. Ставати кислим (у 1, 2 знач.). Три неділі кваша кисла. Та й не викисла (Чуб., V, 1874, 1131); Молоко кисне; Юшка кисне. 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах