1. Словник чужослів Павло Штепа

клей

Ліпило, карук, глей, див. клейстер

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клей — клей іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клей — Клейстер, кляйстер; ЖМ. Р. ґлей. Словник синонімів Караванського
  3. клей — -ю, ч. 1》 Липка речовина, яку використовують для з'єднування, склеювання чого-небудь. 2》 розм., рідко. Те саме, що глей II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клей — КЛЕЙ, ю, ч. 1. Липка речовина, яку використовують для з'єднування, склеювання чого-небудь. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, що одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Леся Українка); Чулак слухає і мовчки своє діло робить... Словник української мови у 20 томах
  5. клей — ГЛЕЙ (загуслий сік фруктових дерев), КАМЕ́ДЬ книжн., КЛЕЙ розм. Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень ґлей (В. Сосюра); Витікання камеді; Він ходив од вишні до вишні, здирав клей на тріщинах, по обрізаних сучках і їв (Є. Гуцало). Словник синонімів української мови
  6. клей — Клей, кле́ю, кле́єві, у кле́ї Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. клей — КЛЕЙ, ю, ч. 1. Липка речовина, яку використовують для з’єднування, склеювання чого-небудь. Вони не уважають, що кругом такий бруд і нелад, що одежа, руки в них забруднені фарбою та клеєм (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. клей — Клей, кле́ю м. Клей, клейстеръ, все клейкое. Словник української мови Грінченка