клепка

(залізна) нюта, нютка, (бочки) дога, шкаля, клепка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепка — КЛЕ́ПКА, и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка і т. ін. Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко, Соснові клепки, а дубове денце (з народної пісні); Самий, Один-однісінький, бувало, Сидить собі у бур'яні Та клепку теше (Т. Словник української мови у 20 томах
  2. клепка — кле́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кле́пки Орфографічний словник української мови
  3. клепка — -и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. Не вистачає однієї клепки [в голові] у кого, кому зневажл. — бути дурнуватим, несповна розуму. Клепку вставляти кому ірон. — повчати, на розум наставляти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клепка — Клепки йому в голові не сходяться. Несповна розуму. Коли в бочці клепки не сходяться, то все з неї витікає. Тобі бракує п'ятої клепки в голові. Ти не маєш здорового розуму. Клепки—п'ять змислів: зір, слух, нюх, смак і дотик. Нема третьої клепки в голові. Про дурну людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. клепка — без (тре́тьої (сьо́мої)) кле́пки (в голові́ (у ті́м’ї)); без кле́пок (у голові́ (у ті́м’ї)), зневажл. Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім’ї, змарнів геть (П. Фразеологічний словник української мови
  6. клепка — КЛЕ́ПКА, и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко, Соснові клепки, а дубове денце (Нар. Словник української мови в 11 томах
  7. клепка — Кле́пка, -пки, -пці; клепки́, -по́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)