клепка

без (тре́тьої (сьо́мої)) кле́пки (в голові́ (у ті́м’ї)); без кле́пок (у голові́ (у ті́м’ї)), зневажл. Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім’ї, змарнів геть (П. Козланюк); — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій .. мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар).

вставля́ти / вста́вити кле́пку (кле́пки) кому, зневажл. Повчати, наставляти на розум кого-небудь. — Мабуть, треба тобі, сину, клепку вставити, щоб був розумнішим (З журналу). вста́вити деся́ту кле́пку. — Може, саме вас Господь Бог сотворив. Дак (так) чого ж він забув вам уставити десяту клепку? (О. Ковінька).

ма́ти (всі) кле́пки в голові́, жарт. Бути розумним, розсудливим і т. ін. (Перший старий ткач (увіходить):) От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами (ткачами) не піде (Леся Українка). ма́ти кле́пку в голові́. — Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький).

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) (одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл. Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його (нього) нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький); — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети); Немає третьої клепки в голові (Укр.. присл..). деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар).

не ма́ти (одніє́ї (тре́тьої, дев’я́тої і т. ін.)) кле́пки (в голові́), жарт., зневажл. Бути нерозумним, діяти нерозсудливо, несерйозно і т. ін. Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев’ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ’яненко).

позбу́тися кле́пки. Втратити розсудливість, стати нерозумним, дурним. Щось тільки скажеш чи зробиш не так, зараз і соромлять: “Такий великий, а що витворяє. Чи ти сорому і клепки заодно позбувся?” (М. Стельмах).

розсо́хлися кле́пки у кого, зневажл. Хтось поводить себе нерозумно, видається розумово обмеженим. (Прокіп:) У Ярини дійсно трошки клепки розсохлись. Обруч треба зробити і воно зразу пройде (О. Корнійчук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепка — кле́пка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кле́пки Орфографічний словник української мови
  2. клепка — -и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. Не вистачає однієї клепки [в голові] у кого, кому зневажл. — бути дурнуватим, несповна розуму. Клепку вставляти кому ірон. — повчати, на розум наставляти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клепка — (залізна) нюта, нютка, (бочки) дога, шкаля, клепка Словник чужослів Павло Штепа
  4. клепка — КЛЕ́ПКА, и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка і т. ін. Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко, Соснові клепки, а дубове денце (з народної пісні); Самий, Один-однісінький, бувало, Сидить собі у бур'яні Та клепку теше (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. клепка — Клепки йому в голові не сходяться. Несповна розуму. Коли в бочці клепки не сходяться, то все з неї витікає. Тобі бракує п'ятої клепки в голові. Ти не маєш здорового розуму. Клепки—п'ять змислів: зір, слух, нюх, смак і дотик. Нема третьої клепки в голові. Про дурну людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. клепка — Кле́пка, -пки, -пці; клепки́, -по́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. клепка — КЛЕ́ПКА, и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. Ой у полі озеречко, Там плавало відеречко, Соснові клепки, а дубове денце (Нар. Словник української мови в 11 томах