клеїти

Ліпити, виліплювати, виліпити, повиліплювати, заліплювати, заліпити, позаліплювати, зліплювати, зліпити, позліплювати, наліплювати, наліпити, поналіплювати, обліплювати, обліпити, пообліплювати, поліплювати, поліпити, приліплювати, приліпити, поприліплювати, розліплювати, розліпити, порозліплювати, каручити, викаручувати, викаручити, повикаручувати, накаручувати, накаручити, понакаручувати, покаручувати, покаручити, скаручувати, скаручити, поскаручувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеїти — (прикріпляти клеєм) приклеювати, ліпити, приліплювати. Словник синонімів Полюги
  2. клеїти — кле́їти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. клеїти — Ліпити, зліплювати, склеювати; (листівки) наклеювати, наліплювати, розліплювати, розклеювати, приліплювати. Словник синонімів Караванського
  4. клеїти — клею, клеїш, недок., перех. 1》 Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. 2》 на що, на чому, розм. Те саме, що наклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клеїти — КЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, недок. 1. що. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини за допомогою клею, клейстеру. – Ти зможеш плести корзини з лози .. або клеїти коробочки для аптеки... (Ю. Яновський); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. клеїти — Клею, клеїш, недок. Загравати. Клеїти тьолку. Словник сучасного українського сленгу
  7. клеїти — (-ею, -еїш) недок. 1. кого; крим. Незаконно приписувати комусь чужу провину. БСРЖ, 259; СЖЗ, 53. 2. кого; крим., мол. Знайомитися з кимсь, фліртувати; схиляти до статевого контакту. "Клеїти" дівчину, що кудись поспішає — даремна витрата енергії (ПіК, 2001, № 16). БСРЖ, 259; ЯБМ, 1, 431. Словник жарґонної лексики української мови
  8. клеїти — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти!... Фразеологічний словник української мови
  9. клеїти — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
  10. клеїти — Кле́їти, кле́ю, кле́їш, кле́ять; клей, кле́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. клеїти — КЛЕ́ЇТИ, кле́ю, кле́їш, недок., перех. 1. Виготовляти що-небудь, з’єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. — Ти зможеш плести корзини з лози.. або клеїти коробочки для аптеки… (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  12. клеїти — Клеїти, кле́ю, клеїш гл. Клеить. Словник української мови Грінченка