клеїти

Значення в інших словниках

1. клеїти — (прикріпляти клеєм) приклеювати, ліпити, приліплювати. Словник синонімів Полюги
2. клеїти — Ліпити, зліплювати, склеювати; (листівки) наклеювати, наліплювати, розліплювати, розклеювати, приліплювати. Словник синонімів Караванського
3. клеїти — клею, клеїш, недок., перех. 1》 Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. 2》 на що, на чому, розм. Те саме, що наклеювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клеїти — Ліпити, виліплювати, виліпити, повиліплювати, заліплювати, заліпити, позаліплювати, зліплювати, зліпити, позліплювати, наліплювати, наліпити, поналіплювати, обліплювати, обліпити, пообліплювати, поліплювати, поліпити, приліплювати, приліпити... Словник чужослів Павло Штепа
5. клеїти — КЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, недок. 1. що. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини за допомогою клею, клейстеру. – Ти зможеш плести корзини з лози .. або клеїти коробочки для аптеки... (Ю. Яновський); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Г. Словник української мови у 20 томах
6. клеїти — Клею, клеїш, недок. Загравати. Клеїти тьолку. Словник сучасного українського сленгу
7. клеїти — (-ею, -еїш) недок. 1. кого; крим. Незаконно приписувати комусь чужу провину. БСРЖ, 259; СЖЗ, 53. 2. кого; крим., мол. Знайомитися з кимсь, фліртувати; схиляти до статевого контакту. "Клеїти" дівчину, що кудись поспішає — даремна витрата енергії (ПіК, 2001, № 16). БСРЖ, 259; ЯБМ, 1, 431. Словник жарґонної лексики української мови
8. клеїти — валя́ти (кле́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти!... Фразеологічний словник української мови
9. клеїти — КЛЕ́ЇТИ одне з одним, до чого (прикріплювати що-небудь до чогось за допомогою клейкої речовини), ПРИКЛЕ́ЮВАТИ до чого, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИ до чого, ЛІПИ́ТИ на що, до чого, розм.; НАКЛЕ́ЮВАТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИ (на щось); СКЛЕ́ЮВАТИ, ЗЛІ́ПЛЮВАТИ (одне з одним). Словник синонімів української мови
10. клеїти — Кле́їти, кле́ю, кле́їш, кле́ять; клей, кле́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. клеїти — КЛЕ́ЇТИ, кле́ю, кле́їш, недок., перех. 1. Виготовляти що-небудь, з’єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. — Ти зможеш плести корзини з лози.. або клеїти коробочки для аптеки… (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
12. клеїти — Клеїти, кле́ю, клеїш гл. Клеить. Словник української мови Грінченка