кличка

Значення в інших словниках

1. кличка — кли́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. кличка — -и, ж. 1》 Назва, ім'я, дане тварині. 2》 Прізвисько, дане людині для конспірації. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кличка — КЛИ́ЧКА, и, ж. 1. Назва, ім'я, дане тварині. Він одразу згадав, що в нього є автомат, що в нього є кінь з кличкою Мудрий (О. Гончар); Один такий діамант носив на золотому ошийнику навіть її пес на кличку Цезар (О. Словник української мови у 20 томах
4. кличка — ІМ'Я́ (особиста назва людини та тварини), ІМЕ́ННЯ (ЙМЕ́ННЯ), НАЙМЕ́ННЯ, НАЙМЕНУВА́ННЯ, НА́ЗВИСЬКО розм.; КЛИ́ЧКА (у тварин). За мостом наздогнала її (Килину) машина і її покликали на ім'я (Є. Словник синонімів української мови
5. кличка — КЛИ́ЧКА, и, ж. 1. Назва, ім’я, дане тварині. Він одразу згадав, що в нього є автомат, що в нього є кінь з кличкою Мудрий (Гончар, III, 1959, 456). 2. Прізвисько, дане людині для конспірації. Словник української мови в 11 томах