кнопка

Ґудзик, ґудзичок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кнопка — И, ж., нарк. Наркотичні речовини у таблетках. А це що за кнопка? Словник сучасного українського сленгу
  2. кнопка — -и, ж. 1》 Рухомий ґудзик, натискуванням якого вмикається або вимикається електричний струм, унаслідок чого механізми починають або перестають діяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кнопка — натиска́ти / нати́снути кно́пку. Віддавати необхідні розпорядження. Вона (держава) контролює все суспільство: досить натиснути кнопку — і могутні державні важелі зразу ж починають діяти, захоплюючи і підкоряючи своїй механічній волі будь-які частини соціального тіла (Вісник НАН). Фразеологічний словник української мови
  4. кнопка — кно́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. кнопка — [кнопка] -пкие, д. і м. -пц'і, р. мн. -пок Орфоепічний словник української мови
  6. кнопка — КНО́ПКА (рухома частина приладу, інструмента тощо, натискаючи яку, приводять у дію механізм), ГУ́ДЗИК. — Я чергую до ранку, — сказала сестра. — Буду потрібна — дзвоніть. Ось кнопка (П. Дорошко); Ось він зараз натисне білий ґудзик дзвоника, і йому двері відкриє Ольга (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  7. кнопка — (у приладах) ґудзик; (на одязі) застібка, запинка. Словник синонімів Караванського
  8. кнопка — КНО́ПКА, и, ж. 1. Елемент техніки, певна обмежена поверхня чого-небудь, натиснення на яку зумовлює керування пов'язаним із нею пристроєм. Сухов слухняно підійшов до кабіни ліфта, натиснув кнопку виклику, і за мить двері прочинилися (О. Словник української мови у 20 томах
  9. кнопка — КНО́ПКА, и, ж. 1. Рухомий гудзик, натискуванням якого вмикається або вимикається електричний струм, унаслідок чого підключені до нього механізми починають або перестають діяти. Діденко розгублено знизав плечима. Словник української мови в 11 томах