кнопка

КНО́ПКА, и, ж.

1. Елемент техніки, певна обмежена поверхня чого-небудь, натиснення на яку зумовлює керування пов'язаним із нею пристроєм.

Сухов слухняно підійшов до кабіни ліфта, натиснув кнопку виклику, і за мить двері прочинилися (О. Тесленко);

Олег таки почав тиснути на кнопки, але все марно – телефон розрядився ще вранці, зарядити не було коли протягом дня (А. Кокотюха);

Я простягаю йому телефон. Він намагається натискати на кнопки, але шкіряні рукавиці заважають (С. Андрухович);

Порівняно зі звичайними кнопками їх сенсорні відповідники механічно не зношуються і не потребують додаткових отворів у корпусі пристрою (з наук.-попул. літ.);

// інформ. Елемент графічного інтерфейсу комп'ютерних систем, натиснення на який маніпулятором ініціює виконання певної дії.

Додавати файли до повідомлення можна натисненням кнопки “Прикріпити”, яка розташована в правому нижньому кутку меню інтерфейсу (з навч. літ.);

У правому верхньому куті будь-якого діалогового вікна є кнопки, за допомогою яких можна згорнути чи розгорнути вікно на весь екран, змінити його розмір чи зовсім закрити програму (з навч. літ.).

2. Металеве вістря з широкою плоскою головкою для приколювання паперу, тканини і т. ін. до чого-небудь твердого.

Вона сіла за стіл і, розгорнувши класний журнал, зробила перекличку. Потім приколола кнопками на стіні розклад уроків (О. Донченко);

Георгій Васильович пришпилив кнопками до фанерної дошки аркуш цупкого паперу ватману (В. Нестайко);

Гурський кинувся напихати кишені всім, що погано лежало – крейдою, аркушами для нотаток та кнопками (В. Діброва).

3. Вид металевої застібки для одягу, що складається з двох частин, одна з яких щільно входить в іншу.

Орися швидко пробігла пальцями по кнопках кофтинки і, спіймавши гострий вивчаючий погляд матері, закрила фартухом живіт (Григорій Тютюнник);

Вже й коси під хусткою виклала [Наталка] якось по-міському, і кохта [кофта] – ота, що на кнопках, – щільно облягає їй шию (О. Гончар).