колонізувати
Осаджувати, осадити, поосаджувати, насаджувати, насадити, понасаджувати, заселювати, заселити, позаселювати, обселювати, обселити, пообселювати, поселювати, поселити, займати, занимати, зайняти, позанимати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колонізувати — колонізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- колонізувати — (вільні землі) заселяти, заселювати; (чужі землі) загарбувати, захоплювати, підбивати, поневолювати; п-к -УЮЧИЙ, що колонізує, охочий <�звиклий> колонізувати, колонізатор, скорий до колонізації. Словник синонімів Караванського
- колонізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати колонізацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колонізувати — КОЛОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Здійснювати колонізацію. Відторжене Правобережжя годилося повернути в лоно Украйни негайно, поки його не колонізували украй шляхетноуродзоні [польська шляхта]; – Проклятий край, – прошепотів Остюк... Словник української мови у 20 томах
- колонізувати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
- колонізувати — Колонізува́ти, -зу́ю, -зу́єш, -зу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колонізувати — КОЛОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати колонізацію. Словник української мови в 11 томах