колоніст

Осадця, осадчий, поселенець, зайда, приходько, див. насельник

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоніст — [колоун’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. колоніст — колоні́ст поселенець з іншої країни або краю; переселенець; житель колонії. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. колоніст — Колоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колоніст — КОЛОНІ́СТ, а, ч. Людина, яка живе, перебуває в колонії (у 2, 4 знач.). Колонія ся заселена швейцарськими колоністами, що приїхали сюди в 20-х роках розводити виноград (Леся Українка); Дивного чорноморця бачили статечні німецькі колоністи, що сиділи... Словник української мови у 20 томах
  5. колоніст — ПОСЕЛЕ́НЕЦЬ (той, хто оселився у новому, необжитому місці), КОЛОНІ́СТ, ПОСЕЛЯ́НИН заст., ПОСА́ДНИК заст. Поселенці копали землянки з малесенькими віконцями у широкий степ, займали розлогі ниви, в'їдалися в роботу (А. Словник синонімів української мови
  6. колоніст — колоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  7. колоніст — -а, ч. Людина, яка живе, перебуває в колонії (у 2, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. колоніст — КОЛОНІ́СТ, а, ч. Людина, яка живе, перебуває в колонії (у 2, 5 знач.). Колонія ся заселена швейцарськими колоністами, що приїхали сюди в 20-х роках розводити виноград (Л. Укр., V, 1956, 61); Колишні колоністи відвідали музей Макаренка в Крюкові на Дніпрі (Літ. Укр., 5.ІХ 1967, 1). Словник української мови в 11 томах