костиль

Значення в інших словниках

1. костиль — кости́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. костиль — -я, ч., спец. 1》 Металевий стрижень, загострений з одного кінця й розширений або загнутий під прямим кутом із другого. 2》 Пристосування для опертя в деяких машинах, механізмах тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. костиль — КОСТИ́ЛЬ, я́, ч., спец. 1. Металевий стрижень, загострений з одного кінця й розширений або загнутий під прямим кутом із другого. – Тут, здається, і вдень можна розшивати полотно, – приміряється Роман до присмолених шпал і заіржавілих костилів (М. Словник української мови у 20 томах
4. костиль — Я, ч., нарк. Саморобна трубка з сигаретного паперу для куріння марихуани. Давай краще костиль намутим, бо не люблю я бульбик. * косяк, джойнт. Словник сучасного українського сленгу
5. костиль — КОСТИ́ЛЬ, я, ч., спец. 1. Металевий стрижень, загострений з одного кінця й розширений або загнутий під прямим кутом із другого. Ковадло має внизу чотири лапи, якими воно кріпиться до стільця за допомогою залізних костилів або хомутів (Посібник сіль. Словник української мови в 11 томах