кража

Значення в інших словниках

1. кража — кра́жа іменник жіночого роду крадіж арх. Орфографічний словник української мови
2. кража — -і, ж., заст. Крадіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кража — КРА́ЖА, і, ж., розм. Крадіжка. За кражу платив той курінь, до якого належав злодій (О. Стороженко); – Я цілу ніч на обході, – вихвалявся сторож, радіючи, що все добре і немає ніякої кражі (Григорій Тютюнник); За порушення міського спокою... Словник української мови у 20 томах
4. кража — КРАДІ́Ж (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), КРАДІ́ЖКА, ПОКРА́ЖА, КРА́ЖА, ЗЛОДІ́ЙСТВО, ЗЛОДІ́ЙЩИНА розм. Бачить він, що поліція веде межи собою вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (казка); Пшепшинський.. Словник синонімів української мови
5. кража — КРА́ЖА, і, ж., заст. Крадіж. За кражу платив той курінь, до якого належав злодій (Стор., І, 1957, 274). Словник української мови в 11 томах