1. Словник синонімів української мови

кража

КРАДІ́Ж (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), КРАДІ́ЖКА, ПОКРА́ЖА, КРА́ЖА, ЗЛОДІ́ЙСТВО, ЗЛОДІ́ЙЩИНА розм. Бачить він, що поліція веде межи собою вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (казка); Пшепшинський.. кричав, совався до їх з кулаками, винуючи їх у недавній крадіжці сусідських коней (І. Нечуй-Левицький); Ніхто там покражі й не помітив.., бо нікому ж там той цвілий буханець не був потрібен (О. Ільченко); — Я цілу ніч на обході, — вихвалявся сторож, радіючи, що все добре і немає ніякої кражі (Григорій Тютюнник); — Гущин? Кажуть — піймався на злодійстві (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кража — кра́жа іменник жіночого роду крадіж арх. Орфографічний словник української мови
  2. кража — -і, ж., заст. Крадіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кража — Крадіж, крадіжка, злодійство Словник чужослів Павло Штепа
  4. кража — КРА́ЖА, і, ж., розм. Крадіжка. За кражу платив той курінь, до якого належав злодій (О. Стороженко); – Я цілу ніч на обході, – вихвалявся сторож, радіючи, що все добре і немає ніякої кражі (Григорій Тютюнник); За порушення міського спокою... Словник української мови у 20 томах
  5. кража — КРА́ЖА, і, ж., заст. Крадіж. За кражу платив той курінь, до якого належав злодій (Стор., І, 1957, 274). Словник української мови в 11 томах