1. Словник чужослів Павло Штепа

кріпити

Зміцнювати, зміцнити, позміцнювати, поміцнювати, поміцнити, уміцнювати, уміцнити, повміцнювати, посилювати, посилити, зусилювати, зусилити, позусилювати, підсилювати, підсилити, попідсилювати, усилювати, усилити, повсилювати, потужнювати, потужнити, спотужнювати, спотужнити, поспотужнювати, употужнювати, употужнити, повпотужнювати, живити, виживлювати, виживити, повиживлювати, зіживлювати, зіживлити, позіживлювати, уживлювати, повживлювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпити — кріпи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кріпити — Скріплювати; (трос) закріплювати; СВ. зміцнювати, (дружбу) поглиблювати Словник синонімів Караванського
  3. кріпити — -плю, -пиш; мн. кріплять; недок. 1》 перех., тех. Те саме, що скріплювати 1). 2》 перех., гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач.). || гідр. Устеляючи чимось, захищати від руйнування. 3》 перех., мор., ав. Міцно прив'язувати, закріплювати. 4》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кріпити — КРІПИ́ТИ, кріплю́, крі́пиш; мн. крі́плять; недок. 1. що, гірн. Установлювати кріплення (у 2 знач.). Тато мій працює в шахті, Кріпить лаву він удень (Г. Бойко); Пішов [син] стелі у шахті кріпити (М. Рудь); // гідр. Словник української мови у 20 томах
  5. кріпити — кріпи́ти спричинити за́креп (ст)||скріплювати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кріпити — ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИ спец.; ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). — Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Словник синонімів української мови
  7. кріпити — Кріпи́ти, кріплю́, -пи́ш, -пля́ть; кріпи́, -пі́м, -пі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кріпити — КРІПИ́ТИ, плю́, пиш; мн. крі́плять; недок. 1. перех., техн. Те саме, що скрі́плювати 1. Головне було — зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю.., міцно пригвинчували гайки (Трубл., І, 1955, 136); Рубали [солдати] щоглові сосни й вікові дуби, .. Словник української мови в 11 томах
  9. кріпити — Кріпити, -плю́, -пиш и крепити, -плю́, -пиш гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73. Словник української мови Грінченка