кріпосництво

Значення в інших словниках

1. кріпосництво — кріпосни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. кріпосництво — -а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кріпосництво — КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (М. Рильський); Поклявся [Іван] продовжити боротьбу народу проти кріпосництва!... Словник української мови у 20 томах
4. кріпосництво — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини. Словник синонімів української мови
5. кріпосництво — КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342); Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рильський, III, 1956, 22). Словник української мови в 11 томах