1. Словник української мови в 11 томах

кріпосництво

КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво.

І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342);

Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рильський, III, 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпосництво — кріпосни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кріпосництво — -а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпосництво — Кріпацтво, колгосп Словник чужослів Павло Штепа
  4. кріпосництво — КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (М. Рильський); Поклявся [Іван] продовжити боротьбу народу проти кріпосництва!... Словник української мови у 20 томах
  5. кріпосництво — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини. Словник синонімів української мови