кріпосництво

КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст.

Суспільний лад, основою якого було кріпацтво.

Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (М. Рильський);

Поклявся [Іван] продовжити боротьбу народу проти кріпосництва! (Іван Ле);

Так зникло кріпосництво, хоч полягла за це не одна буйна голова, так під тиском загальнолюдської сили упаде самодержавство (М. Олійник);

Польська панщина не була кращою від російського кріпосництва, та все ж мала в собі дещицю європейського духу (Д. Павличко);

Т. Шевченко став загальнонародним поетом саме тому, що він бачив, у який вузол суперечностей зв'язує кріпосництво всі класи тодішнього суспільства, гальмуючи його рух по шляху прогресу (В. Русанівський);

Господарський розвиток породжував нові суспільні відносини, які потроху розхитували рутину середньовічного кріпосництва (І. Дзюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпосництво — кріпосни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кріпосництво — -а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кріпосництво — Кріпацтво, колгосп Словник чужослів Павло Штепа
  4. кріпосництво — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини. Словник синонімів української мови
  5. кріпосництво — КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342); Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рильський, III, 1956, 22). Словник української мови в 11 томах