культивувати

Плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, наплекувати, наплекати, понаплекувати, сплекувати, сплекати, посплекувати, розвивати, розвинути, порозвивати, розроблювати, розробляти, розробити, порозроблювати, шанувати, пошанувати, ушановувати, вшанувати, повшановувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культивувати — культивува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. культивувати — (щось живе) розводити, вирощувати; (звичаї) плекати, виплекувати, запроваджувати, насаджувати, розвивати, сприяти розвиткові. Словник синонімів Караванського
  3. культивувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Обробляти ґрунт культиватором. 2》 Розводити, вирощувати (рослини, тварини). 3》 Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. культивувати — КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Обробляти ґрунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня); – Бачите, – показала вона рукою вдалину, – наш Іван як по струнці веде трактора. Словник української мови у 20 томах
  5. культивувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  6. культивувати — Культивува́ти, -ву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. культивувати — КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, 1. Обробляти грунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Вишня, І, 1956, 344); — Бачите, — показала вона рукою вдалину... Словник української мови в 11 томах
  8. культивувати — Культивувати, -вую, -єш гл. Культивировать. Желех. Словник української мови Грінченка