культивувати
КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка,
1. Обробляти грунт культиватором.
Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Вишня, І, 1956, 344);
— Бачите, — показала вона рукою вдалину,— наш Іван як по струнці веде трактора. Це для того, щоб зручно було йому культивувати (Автом., В. Кошик, 1954, 27).
2. Розводити, вирощувати (рослини, тварини).
Вона [кукурудза] росла й дожидала.., чей з’явиться [іноземець] та випробує її придатність і зачне культивувати її хоч на пашу для худоби на цих землях (Март., Тв., 1954, 258);
Понад десять тисяч років існує і вірно служить людству пшениця.. І всі тисячі років людина з любов’ю дбала про свою годівницю, захищала і оберігала її од незчисленних ворогів, культивувала, підносила (Оров., Зел. повінь, 1961, 68).
3. Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось.
Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Рильський, III, 1956, 357);
— Ми єдина країна в світі, яка в державному масштабі всіляко культивує критику й самокритику (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 194).
Значення в інших словниках
- культивувати — культивува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- культивувати — (щось живе) розводити, вирощувати; (звичаї) плекати, виплекувати, запроваджувати, насаджувати, розвивати, сприяти розвиткові. Словник синонімів Караванського
- культивувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Обробляти ґрунт культиватором. 2》 Розводити, вирощувати (рослини, тварини). 3》 Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- культивувати — Плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, наплекувати, наплекати, понаплекувати, сплекувати, сплекати, посплекувати, розвивати, розвинути, порозвивати, розроблювати, розробляти, розробити, порозроблювати, шанувати, пошанувати, ушановувати, вшанувати, повшановувати Словник чужослів Павло Штепа
- культивувати — КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Обробляти ґрунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня); – Бачите, – показала вона рукою вдалину, – наш Іван як по струнці веде трактора. Словник української мови у 20 томах
- культивувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- культивувати — Культивува́ти, -ву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- культивувати — Культивувати, -вую, -єш гл. Культивировать. Желех. Словник української мови Грінченка