кіпоть

Значення в інших словниках

1. кіпоть — кі́поть іменник чоловічого роду кіптява Орфографічний словник української мови
2. кіпоть — див. сажа Словник синонімів Вусика
3. кіпоть — -птю, ч. Те саме, що кіптява. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кіпоть — КІ́ПОТЬ, птю, ч. Те саме, що кі́птя́ва. – Отут має бути й ваша квартира, – мовив він, засвітивши .. каганчик, чорний од кіптю (С. Васильченко); Гляньте, жінки! Бачите – дим, кіпоть і чад Хмарами б'є (Борис Тен, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
5. кіпоть — ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Словник синонімів української мови
6. кіпоть — Кі́поть, -птю, -птеві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кіпоть — КІ́ПОТЬ, птю, ч. Те саме, що кі́птя́ва. — Отут має бути й ваша квартира,— мовив він, засвітивши.. каганчик, чорний од кіптю (Вас., II, 1959, 73). Словник української мови в 11 томах