кіпоть

ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Осьмачка); До неба підіймалась хмара пари, як куриво од великого пожарища (О. Стороженко); Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Ю. Смолич); Дим у кузні, кіпоть сиза... (І. Нехода); Погасла свічка, — тільки кінчик ґнота Червону іскру кидає в темноту, Страшенний чад розливши навкруги (П. Грабовський).

СА́ЖА (чорна порошкова маса, що утворюється від згорання палива на стінках печей, димоходів і т. ін.), КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ, СОПУХА діал. Стеля чогось чорна, неначе сажею обмазана (І. Нечуй-Левицький); Пороховий дим закривав сонце, осідав кіптявою на солдатські обличчя (П. Кочура); — Отут має бути й ваша квартира, — мовив (сторож), засвітивши каганчик, чорний од кіптю (С. Васильченко); Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш).